Листопадовий день видався досить похмурим. Однак у небі над Черніговом де-не-де проблискувало сонце. Мешканці міста поспішають у своїх справах, проте біля парафії Зішестя Святого Духа здавалося, що час зупинився.

У суботу, 7 листопада 2015 року, тут відбувалась знаменна подія, не лише для місцевих парафіян на чолі з Місіонерами Облатами Марії Непорочної, а й для цілої Київсько-Житомирської дієцезії. Архієпископ Петро Мальчук звершив обряд посвячення храму.

Католики Чернігова дуже добре пам’ятають 1994 рік, коли у Чернігів приїхав о. Генріх Камінський ОМІ, і відбулось відродження парафії. Хоча раніше у місті було 4 католицьких святині, однак вціліла лише одна, і та була перетворена на державний архів. Спроби повернути сакральну споруду виявилися марними. І що ж робити? Будувати нову. Відомо, що це робота не з легких. Бог не залишає своїх дітей, і у своєму Провидінні веде їх різними стежками, так було і у Чернігові. І врешті, парафіяни дочекалися моменту, коли будівля їхнього храму була назавжди присвячена Господу.

Урочиста Літургія розпочалась перед закритими дверима храму. Архієпископ Петро привітав зібраних і заохотив "зі щирою побожністю взяти участь у святому обряді, аби ми були духовною святинею і удосконалювались у надприродній любові". Парафіяльна громада передала ключі від храму архієпископу, а той, в свою чергу, - настоятелю о. Ромуальду Опєлці OMI, який відкрив двері, і процесія увійшла до святині.

Після цього відбувся обряд покроплення стін і вівтаря нового храму. Залунав гімн «Слава во вишніх Богу». Настала Літургія Слова. Владика, показуючи лекціонарій, звернувся до зібраних: «Нехай завжди звучить у цьому храмі слово Боже, щоб відкривати вам таємницю Христа і служити вашому спасінню в Церкві».

Євангеліє цього дня було від Йоана про те, як Ісус виганяв з храму торгівців та міняйлів, які зробили зі святині торговий дім.

Владика у проповіді розповів історію, що відбулась у 1946 році поблизу Верони (Італія). Там працював священик зі спільнотою волонтерів, вони побудували соціальний центр. На його території також був храм. Сталося так, що в тому місці впала бомба, і храм був зруйнований в одну мить. Тоді всі дуже плакали і сумували, бо праця їх рук була знищено дощенту. Однак священик рішуче заявив, що у порівнянні з гріхом, цей вибух є ніщо. В порівняння з тим нещастям, котре чинить гріх у душі людській, вибух є ніщо. Апостол Павло аж кричить: хіба ви не знаєте, що святинею Божою є ви; хіба не знаєте, що у ваших серцях має жити Дух Святий?

audio: [натиснути]

Після проповіді спільнота зібраних просила про заступництво святих у цей особливий день, співаючи Літанію до всіх святих. Після цього настав найголовніший момент – молитва посвячення, у якій єпископ просив Святого Духа, щоб цей храм завжди був домом Божим, місцем молитви і зустрічі з Богом, місцем, де збирається люд Божий – Церква Христова – і відправляються святі таїнства. Після завершення молитви було здійснено помазання вівтаря святим миром – єлеєм, освяченим у Великий Четвер. Освячений єлей є символом Самого Христа – Помазаника Божого.

Потім були помазані стіни храму – символу Церкви, спорудженої на наріжному камені – Христі. Після помазання відбулось окадження. Дим ладану, що підноситься вгору, – символ наших молитов, що спрямовуються до Бога. На завершення вівтар був підготований до звершення Євхаристійної Літургії і весь храм наповнився світлом, що символізує Христа – Світло світу.

Після Євхаристії відбулося підписання Акту посвячення храму. Свої підписи поставили: архієпископ Петро Мальчук, ординарій Київсько-Житомирської дієцезії, о. Антоні Бохм ОМІ, Настоятель Польської провінції Місіонерів Облатів Марії Непорочної (до складу якої входить Делегатура в Україні), о. Павло Вишковський ОМІ, Настоятель Делегатури в Україні, о. Віталій Безшкурий, канцлер курії Київсько-Житомирської дієцезії, о. Ромуальд Опєлка ОМІ, настоятель парафії Зішестя Святого Духа у Чернігові.

Продовженням святкування став почастунок у нижній частині храму, який підготували для гостей парафіяни.

Текст і фото – Аліна Петраускайте, Католицький Медіа-Центр